Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №464 комбінованого типу Харківської міської ради"

 
















Результати моніторингу якості освіти

Результати моніторингових досліджень визначення рівня знань дітей дошкільного віку

за ІІ півріччя 2020/2021 навчального року

 

На виконання статті 22 Закону України «Про дошкільну освіту», Постанови Кабінету Міністрів від 16.01.2020 р. № 54 «Про затвердження порядку проведення моніторингу якості освіти», державних вимог до рівня розвиненості та вихованості дитини дошкільного віку, визначених Базовим компонентом дошкільної освіти, упродовж травня 2021 року був  проведений моніторинг розвитку дітей дошкільного віку за ІІ півріччя 2020/2021 навчального року .

Метою перевірки було виявлення якості освітнього процесу у закладі дошкільної освіти, ступеню засвоєння навчальної програми дітьми за  ІІ півріччя 2020/2021 навчального року.

Завдання моніторингового дослідження:

1. Виявити якість практичної реалізації завдань Базового компоненту дошкільної освіти та отримати об'єктивну інформацію про якість дошкільної освіти, а також прогнозувати її розвиток.

2. Дослідити рівень засвоєння програмового матеріалу дошкільниками відповідно до Базового компоненту дошкільної освіти та освітньої програми ДНЗ.

3. Провести порівняльний аналіз відповідності фактичних результатів освітньої діяльності ДНЗ прикінцевій меті - вимогам Державних стандартів дошкільної освіти та освітньої програми.

4. Визначити чинники, які сприяють покращенню виконання освітньої програми в ДНЗ.

5. Надати рекомендації педагогам та батькам дошкільників стосовно визначення шляхів покращення якості дошкільної освіти, спираючись на результати моніторингу.

Методами та засобами моніторингу були діагностичні картки, бесіди з дітьми, спостереження за дітьми, вивчення результатів продуктивної діяльності дітей, проведення нескладних експериментів у вигляді доручень кожній окремій дитині, дидактичних ігор.

При проведенні моніторингу оцінювання проводилося за 4 бальною системою:

  • високий (3,51 - 4 бали) - компетенція сформована повною мірою;
  • достатній (2,51 - 3,5 бали) - компетенція сформована достатньо;
  • середній (1,51 - 2,5 бали) - компетенція сформована посередньо;
  • початковий (0 - 1,5 бал) - сформована мінімально або компетенція не сформована.
  •  

Зведена таблиця результативності досягнень дітей молодших груп

 за ІІ півріччя 2020/2021 н.р.

 

Освітні лінії

результативність

сер. бал

групи

 

Особистість дитини

2,99

2,98

3,59

3,19

Дитина в соціумі

3,36

3,10

3,37

3,28

Дитина в світі мистецтва

3,38

2,91

3,43

3,24

Дитина в природному довкіллі

3,35

2,48

3,37

3,07

Мовлення дитини

2,97

2,65

3,03

2,88

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

3,19

3,01

3,14

3,11

Гра дитини

3,35

3,04

3,29

3,23

Середній бал

3,23

2,88

3,32

3,14

           
 

 

Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей молодшого дошкільного віку за ІІ півріччя 2020/2021 навчального року показали:

Моніторингом було охоплено 53 (100 %) дітей молодшого дошкільного віку з трьох груп: група № 10 «Мандрівники» (3А), інклюзивна група №  11 «Веселка»  (3Б) і група з порушенням мовлення № 12 «Чомусики» (3В).

Освітній процес із молодшими дошкільниками забезпечують педагоги: Чаговець О.О., Половко В.В., Базарська О.А., вчитель – логопед Гамова Н.М., асистент вихователя Галкіна С.В., інструктор з фізкультури Васильченко О.Є., музичні керівники Татаренко О.В. та Мануйлова Д.А. та практичний психолог Кіріченко І.А., які на достатньому рівні знають зміст Базової програми, здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та лініями розвитку. У порівнянні з результатами моніторингу розвитку дітей за І півріччя 2020/2021 року їх показники зросли на 1,5%.

 

Зведена таблиця результативності досягнень дітей середніх груп 

за ІІ півріччя 2020/2021 н.р.

Освітні лінії

результативність

сер. бал

групи

Особистість дитини

3,31

3,23

3,37

3,30

Дитина в соціумі

3,12

3,18

3,35

3,21

Дитина в світі мистецтва

3,13

3,21

3,19

3,18

Дитина в природному довкіллі

3,12

3,22

3,23

3,19

Мовлення дитини

2,94

2,83

2,93

2,90

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

3,45

3,44

3,49

3,46

Гра дитини

3,31

3,21

3,31

3,28

Середній бал

3,20

3,19

3,27

3,22

 

Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей середнього дошкільного віку за ІІ півріччя 2020/2021 навчального року показали:

Моніторингом було охоплено 65 (100 %) дітей середнього дошкільного віку з трьох груп: група з порушенням мовлення № 3 «Пізнайко» (4А), група № 8 «Мрійники» (4Б) і група № 9 «Пролісок» (4В).

Освітній процес із старшими дошкільниками забезпечують педагоги: Гребеннікова Т.В., Серго О.О., Сайко М.Ю., вчитель – логопед Замліла Т.Д., інструктор з фізкультури Васильченко О.Є., музичні керівники Татаренко О.В. та Мануйлова Д.А. та практичний психолог Кіріченко І.А., які на достатньому рівні знають зміст Базової програми, здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та лініями розвитку. У порівнянні з результатами моніторингу розвитку дітей за І півріччя 2020/2021 року їх показники зросли на 3,5%.

 

Зведена таблиця результативності досягнень дітей старших груп

  за ІІ півріччя 2020/2021 н.р.

Освітні лінії

результативність

сер. бал

групи

Особистість дитини

2,65

3,27

3,37

3,10

Дитина в соціумі

2,96

3,42

3,32

3,23

Дитина в світі мистецтва

2,93

3,53

3,52

3,33

Дитина в природному довкіллі

2,65

3,47

3,31

3,14

Мовлення дитини

2,57

3,28

3,20

3,02

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

2,60

3,13

3,20

2,98

Гра дитини

2,66

3,48

3,38

3,18

Середній бал

2,72

3,37

3,33

3,14

 

 

 

Підсумкові результати моніторингу розвитку дітей старшого дошкільного віку за ІІ півріччя 2020/2021 навчального року показали:

Моніторингом було охоплено 73 (100 %) дітей старшого дошкільного віку з трьох груп: група з порушенням мовлення № 2«Світанок» (5А), група № 5«Сонечко» (5Б) і група № 7 «Промінчики(5В).

Освітній процес із старшими дошкільниками забезпечують педагоги: Сабельнікова І.І., Худокормова А.А., Мірошник – Смірнова О.В., вчитель – логопед Веремеєнко І.В., інструктор з фізкультури Васильченко О.Є., музичні керівники Татаренко О.В. та Мануйлова Д.А. та практичний психолог Кіріченко І.А., які на достатньому рівні знають зміст Базової програми, здійснюють перспективно-календарне планування за сферами життєдіяльності та лініями розвитку. У порівнянні з результатами моніторингу розвитку дітей за І півріччя 2020/2021 року їх показники зросли на 3,5%.

Більшість дітей володіють знаннями та навичками відповідно до освітніх ліній Базового компоненту та Освітньої програми «Дитина» на достатньому рівні. Середній бал для дітей молодшого дошкільного віку склав - 3,14, для дітей середнього віку – 3,22, для дітей старших груп – 3,14.

У результаті дослідження було встановлено, що сформованість компетенцій освітньої лінії «Особистість дитини» у дітей дошкільного віку знаходиться на достатньому рівні. Це означає, що діти зацікавлені у збереженні свого фізичного, психічного та соціального здоров’я, ціннісно- емоційного ставлення до виконання оздоровчих процедур, прагнні дотримуватися здоров’язберігаючої моделі поведінки, але цей процесс необхідно продовжувати шляхом цілеспрямованої роботи вихователів.

З огляду на результати спостереження за старшими дошкільниками можна зазначити, що сформованіть компетенцій за освітньою лінією «Дитина в соціумі» знаходиться достатньому рівні. Це свідчить що дошкільнята зорієнтовані на спілкуванні і взаємодії з дітьми, ініціюють дружні стосунки з тим, кому симпатизують, але необхідно продовжувати процес формування міжособистісного спілкування та моральних стандартів, виховання дружніх стосунків у старших дошкільників, щоб відносини були коректними та дитина вміла поступитися власними інтересами, визнавши свою провину.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому і знаходиться на достатньому рівні.

В підтверджені цьому свідчать наступні дані, які говорять про те, що більша частина дітей зацікавлено ставляться до ігрової діяльності, впізнають та називають різні види іграшок, а також сприймають іграшки як образ предмета реального світу.

Поряд з цим, практично четверта частина вихованців лише частково виявляють імпровізацію, реалізовуючи власні ігрові задуми  та дотримуються ігрового партнерства, поведінки та етикету спілкування. Причиною такого стану самодіяльної творчої гри виступає руйнування процесу становлення провідної діяльності, а також відсутність навичок спільної взаємодії та спілкування з однолітками.

Так, в цілому діти розуміють, що гра має сюжет, ініціюючи її початок, але невелика частина вихованців взагалі не вибудовують різні сюжети під час ігрової діяльності (діти із груп з порушенням мовлення та інклюзивної).

Результати дослідження дають підстави вважати, що ігрова діяльність позитивно сприяє вихованню гармонійно розвинутої особистості, адже гра є прикладом універсальної діяльності дошкільників, бо містить у собі багато можливостей інших видів діяльності - навчальної, трудової та спілкування.

В результаті нашого дослідження за освітньою лінією «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» було з’ясовано, що рівень розвитку пізнавальної сфери дошкільників знаходиться на достатньому рівні.

Дані діаграм вказують на не дуже високі тенденції особистісного розвитку дитини, оскільки пізнавальна активність, демонструючи змістовну сторону особистісної активності, безпосереднім чином вказує на спрямованість дитини до пошуку різноманітних способів дії в ситуації, вказує на потенціальні можливості дитини у пізнанні світу.

Аналіз результатів показав,що вцілому діти виявляють пізнавальну активність, спостережливість та винахідливість, а дуже незначна кількість дошкільнят продемонструвала часткову сформованість пізнавальної мотивації. На жаль,  деякі діти з діти із груп із порушенням мовлення та інклюзивної  не вирізняються наявністю сформованих проявів до пізнавальної діяльності.

Тому вихователям доцільно стимулювати розвиток пізнавальної активності дітей шляхом формування в дітей потреби в пізнанні та його мотивації. Адже без просторового практичного орієнтування дитини в просторі неможливе формування просторових уявлень та понять.

Таким чином, аналіз проведеного дослідження дозволив зробити наступні висновки:навчально-пізнавальної та самостійної пізнавальної діяльності, потребує управлінських впливів з боку педагога; найбільш ефективним варіантом взаємодії вихователя і дітей у пізнавальній діяльності є її організація як процес, у якому органічно поєднуються опосередкований педагогічний вплив вихователя з активністю, самостійністю процесу пізнання дітьми довкілля.

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях і знаходиться на достатньому рівні, враховуючи, що серед дошкільників є діти з логопедичних та інклюзивної групи.

В результаті дослідження виявлено, що частина дітей не розрізняє  близькі та схожі звуки рідної мови. Щодо усвідомлення звукового складу рідної мови з розрізненням і виокремленням голосних, твердих і м'яких звуків, то лише половина дошкільників здійснюють його аналіз. Це є свідченням не повної готовності до навчання грамоти (читання і письма) у школі у старших дошкільників.

У групах визначається позитивна динаміка щодо вільного володіння основними комунікативними навичками, вмінням ініціювати і підтримувати розпочату розмову, усвідомлюючи українську мову державною.

Спілкування з однолітками створює в дітей досвід самоствердження, відстоювання і захисту своїх досягнень, вчить сприймати інших не просто як «об’єкт», що знаходиться поряд, а як таку ж цінність, як вони самі – зі своїми здібностями, інтересами, вміннями.

На підставі аналізу результатів дослідження виявлено, що збалансованим словниковим запасом володіє половина дітей старшого дошкільного віку.

Тому вдосконалення мовленнєвої діяльності має базуватися на активному поєднанні слова з практичною діяльністю дошкільника, на урізноманітненні й зростанні її змістовності, наявності належних мовленнєвих еталонів, а розумне поєднання традицій та інновацій у сучасній організації мовленнєвої роботи з дошкільниками забезпечить її ефективність, реалізацію завдань, визначених у новій редакції Базового компонента дошкільної освіти.

Що стосується освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі», то за результатами спостереження, більша половина дошкільників обізнані з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, а четверта частина дітей лише частково мають загальні уявлення про життя людей на планеті Земля. Більша частина дітей знають про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування. Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

В підтвердження цьому є наступні дані, які говорять про те, що у дошкільників сформовані навички піклування про збереження, догляд та захист природного довкілля.

Головною умовою реалізації завдань екологічного виховання є створення еколого-розвивального середовища, яке сприяє вихованню в дошкільнят екологічної вихованості, яка передбачає виважене поводження в довкіллі та знання правил безпечної поведінки в природі.

Щодо освітньої лінії «Дитина у світі культури» можна сказати, що компетенції дітей знаходяться на достатньому рівні, більша частина дітей виявили потяг до діяльності естетичного напрямку в різних його видах.

Найвагомішими джерелами розвитку виразності дитячого мовлення є твори художньої літератури й усної народної творчості. В результаті дослідження проаналізовано, що лише у половини вихованців сформовані комунікативні навички спілкування з приводу змісту і краси творів. При цьому, зауважимо, що у решти дітей лише частково розвивається естетика мовленнєвої культури.

Особливе місце у формуванні і розвитку творчої особистості, в дошкільному віці, займає спілкування з мистецтвом, яке дозволяє зрозуміти естетичні здібності та відкриває необмежені можливості для їх удосконалення. Так, у половини дошкільнят в повній мірі реалізують здатність насолоджуватися мистецтвом, а невелика частина не володіють навичками пізнавати образну його специфічність.

Низькі показники сформованості соціально-культурного розвитку свідчать про недостатній рівень їх естетичного досвіду, стереотипність мислення, що обумовлюється використанням у навчальній роботі з дітьми здебільшого репродуктивних методів навчання.

На основі результатів дослідження можна стверджувати, що необхідно шукати шляхи оптимізації духовного зростання особистості дитини дошкільного віку, розвивати її творчий потенціал на основі синтезу мистецтв та творчого самовираження.

Результати, отримані під час вивчення освітнього процесу  свідчать про те, що робота ведеться на належному рівні. Процеси життєдіяльності протягом дня здійснюються відповідно до режиму дня, інтересів та запитів дітей, створене доцільне розвивально-предметне середовище з відповідними осередками для проведення організованої та самостійної діяльності дошкільнят, яке забезпечує різні види їх активності. В групах створена доброзичлива атмосфера спілкування дорослих і дітей. Групи забезпечені матеріалами і посібниками на достатньому рівні, але за результатами показників моніторингу, навчальний процес вирішено побудувати наступним чином:

Вихователям усіх груп:

  1. Дотримуватись структури та методики проведення занять за усіма освітніми лініями.
  2. Планувати й організовувати індивідуальну роботу — для дітей з низьким рівнем сформованості певних компетенцій.
  3. Здійснювати диференційований підхід за рівнем розвитку дітей при підборі завдань.
  4. Використовувати методи та прийоми, спрямовані на підвищення пізнавальної активності дошкільників.
  5. Підвищувати рівень мовленнєвої активності, спонукаючи кожну дитину до участі в обговоренні, даючи можливість висловлювати власні думки.
  6. Щоденно поповнювати, активізувати та автоматизувати словниковий запас дітей з різних сфер життєдіяльності.
  7. Закріплювати мовленнєві вміння, набуті на заняттях, під час різних видів діяльності.
  8. Всебічно підтримувати активність кожної дитини, створювати умови для пробудження і розвитку її творчих сил, здібностей, обдарованості.
  9. Формувати еколого-пізнавальний розвиток шляхом експериментально-дослідницької діяльності дошкільників та виховання екологічно доцільної поведінки дітей за допомогою народознавчого матеріалу.
  10. Вихователям груп із порушенням мовлення: групи № 2 «Світанок» Сабельніковій І.І., групи № 3 «Пізнайко» Грушко Т.В., групи № 12 «Чомусики» Базарській О.А.:
    1. Планувати та проводити артикуляційну гімнастику, логоритмічні вправи, пальчикові ігри, ігри на координацію рухів, розвиток фонематичних процесів та складової структури слова на кожному занятті відповідно до логопедичної корекції та лексичних тем.
    2. Контролювати мовлення  дітей та  корегувати його під час всіх видів діяльності, враховуючи поради вчителя-логопеда.
    3. Об’єднувати дітей у підгрупи з метою оптимізації навчального навантаження.
  11. Вчителям-логопедам груп: групи № 2 «Світанок» Веремеєнко І.В., групи № 3 «Пізнайко» Замлілій Т.Д., групи № 12 «Чомусики» Гамовій Н.М. здійснювати корекційно - розвивальну роботу відповідно до висновків про комплексну психолого-  педагогічну оцінку розвитку дитини.
  12. Вихователю інклюзивної групи № 11 «Веселка» Половко В.В.:

12.1. Забезпечити особистісно орієнтований підхід до організації освітнього процесу, враховуючи особливі освітні потреби дітей.

12.2 Узгоджувати організацію освітнього процесу з асистентом вихователя, адаптувати засоби, методи й форми роботи з дітьми до умов інклюзії.

13. Асистенту вихователя групи № 11 «Веселка» Галкіній С.В.:

Забезпечувати виконання індивідуальної програми для дітей з особливими освітніми потребами.

  1. Вихователю-методисту Свинаренко М.С. надати консультативну допомогу  вихователям під час планування  та проведення занять.
  2. Музичним керівникам Татаренко О.В. та Мануйловій Д.А. планувати та проводити індивідуальну роботу з дітьми, які потребують корекції, спрямованої на розвиток чуття ритму, слухового сприймання, координації рухів.
  3. Інструктору з фізичної культури Васильченко О.Є. активізувати роботу з фізичного виховання з дітьми, які потребують додаткової уваги.
  4. Практичному психологу Кіріченко І.А.

16.1. Проводити роботу за такими напрямами: розвиток емоційної сфери дітей, розвиток пізнавальних процесів, психологічна підготовка дітей старшого дошкільного віку до школи.

16.2. Здійснювати корекційно - розвивальну роботу у групах № 2, № 3, № 12 відповідно до висновків до висновків про комплексну психолого - педагогічну оцінку розвитку дитини

16.3 Надавати систематичну консультативну допомогу педагогічним працівникам, які працюють з дітьми інклюзивної групи, у створенні сприятливих умов адаптації дітей з особливими освітніми потребами, психологічно комфортного перебування в дитячих колективах.