Комунальний заклад "Дошкільний навчальний заклад (ясла-садок) №464 комбінованого типу Харківської міської ради"

 





Консультація для батьків

29 лип. 2021
Казка в житті дитини

Казка в житті дитини
     Казка як елемент культури, пере­дусім її естетичної складової, та як феномен вітчизняної народної етнопедагогіки має неоціненне значення в сучасній педагогічній прак­тиці і є багатогранним матеріалом у становленні естетичної культури, формуванні здібностей і загальному розвитку особистості. Казка — могутній засіб виховання, що відображає ментальність українського народу, «відтворює історичне тло, на якому формувалася і деформува­лася національна самосвідомість мас», вводить «в ситуації емоційного співпереживання, виховує естетичний ідеал» (Б. Ступарик).
     Будь-яка казка орієнтована на соціально-педагогічний ефект: вона навчає, виховує, попереджає, спонукає до діяльності і навіть лікує. Виховання засобами  казки особливо впливає на становлення духовного світу особистості у дошкільному дитинстві. Казка створює умови для формування внутрішньої потреби малят у неперервному вдосконаленні й реалізації своїх можливостей. Навчити дітей глибо­ко, естетично повноцінно сприймати казку, осмислювати, міркувати над її психологією, філософією, співвідносити почутий (чи самостійно виконаний) текст казки з власними уявленнями і цінностями — головне завдання виховання казкою.
     Вічним і неви­черпним джерелом народної мудрості називав казки      В. Сухомлинський. Він зазначав, що у створених  казках, особливо яскраво «виявляються характер народу, обличчя народу, його думи і сподівання, моральні ідеали».
      Казка є ефективним засобом розвитку пізнавального інте­ресу до роботи. Вона для дитини дошкільного віку є чимось реальним, тим, що допомагає їй в доступному обсязі пізнавати дорослий світ почуттів та переживань. Герої казок працюють, тим самим при­ваблюючи дитячу увагу до основного змісту життя людини — праці. Це продукт дорослої творчості для дітей.
     Слід звернути увагу на те, що казка задовольняє головні потреби дітей дошкільного віку. По-перше, казкові герої є самостійними, самодостатніми, а це те, про що мріють малята. Отже, задовольняється одна з головних потреб дітей — бути самостійними.
       По-друге, казкові персонажі переборюють будь-які труднощі, найнеймовірніші перешкоди, перемагають найлютіших ворогів (Змія Горинича, Бабу Ягу, Кощія, Зміючку тощо). Отже, задовольняється ще одна загальна потреба дошкільнят, яка в їх уяві надає людині все­могутність, — компетентність.
   По-третє, діти постійно прагнуть до активності. А головні герої ка­зок (Котигорошко, Кирило-Кожум'яка, козак Мамалиґа, солдат, Телесик, пан Коцький тощо) перебувають у постійній дії. Будучи під впливом розвитку сюжету казки, діючи у своїх фантазіях разом з казковими пер­сонажами, діти задовольняють свою потребу в активній діяльності.
   Результатом виховання дошкільнят засобами казок стає те, що у малят формуються особистісні якості. Це передусім автономність, яка дозволяє дітям, не соромлячись, висловлювати свою думку. Також формуються активність, яка спонукає дітей у колективі до володіння ініціативою та соціальна компетентність, які складаються з компо­нентів: мотиваційного — потреба у прояві стосовно до інших дітей уваги, співчуття, доброзичливості; когнітивного — пізнання іншої людини, намагання зрозуміти потреби та особливості її характеру; поведінкового — пов'язаного з вибором адекватної ситуації, способів спілкування, поведінки.